«Новинарі звикли до обставин, що швидко змінюються – це частина професії», — шефредакторка новин Суспільного Одеси Олеся Ігошина

«Новинарі звикли до обставин, що швидко змінюються – це частина професії», — шефредакторка новин Суспільного Одеси Олеся Ігошина

3 чер. 2020

Багато українців під час пандемії стикнулися зі справжнім випробуванням. Змінилась та ускладнилась робота журналістів. Щоб якісно інформувати жителів Одещини в умовах карантину, довелося швидко змінювати робочі процеси на Одеській філії Суспільного.

Як змінилася робота журналістів за час карантину, у яких умовах вони працюють нині та чи позначилася робота в таких умовах на якості новин розповіла шефредакторка новин Одеської філії Суспільного Олеся Ігошина.

Як змінилася робота новинної редакції за час карантину?

  Частина журналістів нині працює дистанційно, тобто фізично на роботі присутні водночас на половину менше кореспондентів, ніж у «докарантинні» часи. Звісно, карантин вносить свої корективи. Тепер по суботах не маємо випуску новин, натомість – оперативно заповнюємо рухомий рядок у телеефірі. Ми вже не можемо записати усіх спікерів під час особистої зустрічі, доводиться шукати альтернативи – брати інтерв’ю у месенджерах, скайпі, зумі. Але іноді це навіть грає нам на руку, бо людям простіше виділити час на зустріч онлайн. Та й новинарі між собою тепер частіше спілкуються, обговорюють теми саме онлайн, а не особисто.

Чи була готова команда до роботи в таких умовах?

  Сюрпризом для ньюзруму карантин не став. І у центральній дирекції, і тут, в Одесі, завчасно обговорювали, як діятимемо,  якщо COVID-19 дістанеться України. Тож команда уявляла, що на неї чекає. Та й новинарі звикли до обставин, що швидко змінюються – це частина професії. 

Який настрій та психологічний стан журналістів?

  Намагаємося позитивно дивитися на світ, наскільки це можливо в умовах пандемії. Команда тримається добре. За весь час карантину не було такого, щоб хтось відмовився їхати на зйомку через можливість зараження. Але й про безпеку кореспондентів дбаємо, зважуємо «за» та «проти» перед тим, як відправити людину до потенційно небезпечного місця.

Як дбаєте про безпеку журналістів?

  Маски, рукавички та антисептики – наші найліпші друзі. Носимо й костюми та окуляри. На зйомках зараз поводимося максимально обережно, із дотриманням усіх протиепідемічних норм. Узяли за звичку обробляти поверхні ньюзруму антисептиком та частіше провітрювати приміщення. І самі журналісти розуміють, що миття рук може убезпечити не тільки їх, а й колег.

Скільки людей зараз працюють дистанційно?

  Віддалено зараз працює увесь діджитал-відділ – це четверо людей, а також половина ньюзруму. Ми розділили працівників на дві групи, щоб люди з першої не бачилися з тими, хто у другій. Таким чином намагаємося попередити розповсюдження хвороби. А поки, одні фізично у ньюзрумі, інші – допомагають дистанційно.

Чи позначилася робота в таких умовах на якості новин? 

  Жодний карантин не скасує стандартів Суспільного. Зараз наші глядачі, слухачі і читачі навіть більше потребують неупереджених, об’єктивних, повних новин, ніж до пандемії. Ми не женемося за сенсаціями, краще перевіримо інформацію кілька разів, аби подати її максимально точно. Так, картинка частково змінилася. Зараз ми не можемо доїхати усюди, як от, наприклад, у закритий на карантин Подільськ. Але знаходимо інші виходи, наприклад, просимо зняти відео на телефон місцевих мешканців.

Фото В’ячеслава Тенякова

Новинарі Суспільного наразі працюють у посиленому режимі. Топовою темою є, звичайно, карантин з недопущення поширення коронавірусу. Як дотримуєтесь стандартів й балансу, аби дати вчасно повну і достовірну інформацію?

  Нехтувати стандартами Суспільного ми просто не маємо права. Тож робимо усе, щоб вийшов максимально збалансований та якісний матеріал. Як і з іншими темами, звертаємося до всіх сторін, перевіряємо інформацію. І, звісно, пам’ятаємо, що максимально оперативно новина має з’явитися на діджитал-платформах. 

Яким був найскладніший сюжет за час карантину?

  Таких можу виділити два. І вони не пов’язані безпосередньо із карантином. Перший – сюжет про посуху в Одеській області, а саме у Кілійському районі. Увагу до теми привернув фермер, який скоїв самогубство – він втратив врожай і мав борги. Другий – про Болградський район, який мають розділити на 5 ОТГ. Уряд Болгарії тоді закликав Україну не робити цього. Тема складна, потребувала багатьох сторін, та і їхати до Болграду близько чотирьох годин. Сюжет робили спільно із ньюзрумом UA: ПЕРШИЙ. Довелося шукати на шляху до Одеси Wi-Fi, аби надіслати відзнятий матеріал, бо під жодний ефір не встигли б.

Зараз зменшилась кількість подій та інформаційних приводів. Чим наповнюєте випуски новин?

  Іноді здається, що тем та подій навіть побільшало. Випуски, звісно, не обмежуються звітами про нові видужання та смерті від коронавірусу. Сам карантин відкрив нам немало тем для висвітлення – як до нового ритму життя пристосовуються люди, як вони допомагають один одному, як працюють лікарі та як роблять ПЛР-тести. Перелік може бути набагато довшим. Та й вистачає надзвичайних подій. Наприклад, за останні півтора місяці сталося чотири обрушення будинків. Тож випуски завжди є чим заповнити.

Чим надихаєте або мотивуєте колектив?

  Журналісти надихаються своєю роботою, історіями, про які пишуть. А також тим, у якій команді працюють. Тут важлива роль кожної людини. Ми знаємо, що бувають дні, коли нема можливості сісти та перевести дух, але це варте кінцевого результату – якісних сюжетів за стандартами журналістики. Кореспонденти усвідомлюють, наскільки важлива роль Суспільного мовника, як незалежного мовника.