«Це смачно»: спецпроєкт філій Суспільного до Дня рідної мови

«Це смачно»: спецпроєкт філій Суспільного до Дня рідної мови

21 лют. 2020

Команда UA: ОДЕСА долучилась до спецпроєкту регіональних філій Суспільного до Дня рідної мови — «Це смачно»

Ініціатором проєкту стала команда UA: ТЕРНОПІЛЬ. У десяти невеликих відео для діджитал-платформ журналісти зібрали українські кулінарні діалектизми — назви страв, які готують лише в певному регіоні.

«Ця ідея з’явилася в наших колег Ірини Моргун і Людмили Пиріг. Ми разом обговорили подробиці й взялися за реалізацію, — розповідає продюсерка Тернопільської філії Суспільного Зоряна Биндас. — Тернопільщина багата на діалектизми, які часто не розуміють люди з інших куточків країни. Скажімо, вареники тут називають пирогами, щавель — кваском, ревінь — румбамбаром. Ми подумали, що це все звучить дуже смачно. Такі слова є в кожному регіоні, тож наша команда запропонувала колегам зібрати цілу колекцію смачних діалектизмів, класно оформити їх і презентувати нашим глядачам. Бо ж справді українська мова — це смачно».

Долучилися до створення спецпроєкту «Це смачно» журналісти філій Суспільного з Одеси, Житомира, Рівного, Хмельницького, Івано-Франківська, Дніпра, Чернігова, Запоріжжя та Буковини.

Команда Одеської філії Суспільного обрала страву-королеву одеського столу, яку тільки в цьому місті називають за кольором головного інгредієнта.

«Ми запропонували слово «сині», або «синенькі» — у нас так називають баклажани, — зазначила продюсерка UA: ОДЕСА Ірина Кипоренко. — Слово «баклажан» походить із турецької, і нібито звідти йде назва «сині», а не тільки через колір. Із цього овоча готують ікру: баклажани запікають у духовці, потім знімають шкірку, ріжуть, кладуть цибулю та помідори, тушкують, додають спеції і часник».

Команда Івано-Франківської філії Суспільного вирішила розповісти глядачам про карпатську гуслінку — густий кисломолочний напій. Цю страву в горах знають здавна: гуцули влітку споживають вистояну гуслінку, щоб утамувати спрагу, а взимку — щоб зігрітися.

«На Прикарпатті багато страв із діалектними назвами, як-от банош, бограч, шухи, капуста засипана, марципани. Утім особисто я люблю й сама готую саме гуслінку, — коментує продюсерка UA: КАРПАТИ Галина Держипільська. — Загалом же такий спецпроєкт показує, яка різноманітна й багата українська мова та гастрономічна культура».

Редакторка «Ранку» Рівненської філії Суспільного Олена Красова запропонувала представити одну з традиційних страв Березнівського району Рівненщини — солов’ї. Це смажені на олії дріжджові пампушки.

«Підколочанка, потравка, мочаннє — це все назви грибної підливи, яку господині Рівненщини подають до млинців, тертюхів або дерунів, чи до маглаїв — картопляних пампушок, як ще кажуть на Поліссі. Ще вас почастують матунами (варениками) з різноманітними начинками, напечуть дужиків (коржів) та муциків (пирогів) із чорницями та маком, насмажать солодких вергунів. Й обов’язково до гарячої або холодної грибної юшки подадуть солов’ї — смажені в олії пиріжки — неодмінний атрибут будь-якого святкового столу на Поліссі», — пояснила Олена Красова.

Житомирська філія Суспільного ділиться з глядачами стравою під назвою «калатуша». Її сучасна аналогія — жульєн із грибами.

«На Поліссі популярні страви з грибів. Визначитися з діалектизмом нам допоміг мовознавець, доктор філологічних наук Віктор Мойсієнко. Саме він і порадив узяти страву під назвою «калатуша». Він пояснив і походження самого слова: страву заколочують із різних інгредієнтів. Аби перевірити, чи справді ця назва поширена на Житомирщині, я зателефонувала до знайомих із віддаленого району області й попросила назвати найбільш популярну страву на діалекті. У відповідь почула — калатуша», — розповіла продюсерка Житомирської філії Суспільного Таміла Бутко.

 

Продюсерка Хмельницької філії Суспільного Любов Тімкова розповіла, що на Поділлі холодець називають гишками, і пояснила, чому подільці полюбляють вигадувати особливі назви для страв.

«Кухня — це завжди автентика. А «приправлена» діалектизмом — хороша інтелектуальна страва виходить, якщо смакувати це, знаючи етимологію слова, вимову, орфоепію та, зрештою, регіон поширення й назви, і самої страви. Ось так я бачу проєкт, — зазначила Любов Тімкова. — Ми запропонували до «спільного казана» назви трьох страв — «мАцьок», «гишкИ», «лЕжні». Це страви, які існують досі на Хмельниччині, але саме з такими назвами збереглися в селах південних районів — Дунаєвецькому, Городоцькому й Новоушицькому. Цікаво, що коли ми почали розпитувати про етимологію цих слів і рецепти, то зрозуміли — такі страви загалом характерні для України, проте мають регіональну специфіку. І в назві, і в способі приготування. От мацьок, наприклад, на Поділлі печуть, а на Поліссі — в’ялять. Думаю, проєкт припаде до смаку нашим глядачам».

Запорізька філія Суспільного запропонувала для спецпроєкту потапці, горохляники та капусняк за рецептом запорозьких козаків. Перша страва — підсмажені на салі шматочки хліба, приправлені часником і зеленню. Горохляники — перепічки з горохового пюре й житнього борошна, приготовані в деревній золі. Їли страву зі шкварками, товченим часником, олією та сметаною.

«Такі проєкти об’єднують регіони, дають змогу ще раз впевнитися в розмаїтті та багатстві української мови, надихають заглиблюватися в неї, адже розумієш, що в ній завжди є щось невідоме. І, звісно, завдяки Тернопільській філії Суспільного ми вкотре відчули себе частиною великої потужної команди», — прокоментували участь у спільному проєкті «Це смачно» продюсерка Запорізької філії Суспільного Наталія Андреєва.

Переглянути відео з діалектними назвами українських страв можна буде в День рідної мови, 21 лютого, на діджитал-платформах UA: ОДЕСА й інших регіональних філій Суспільного.

Крім проєкту «Це смачно», регіональні філії підготували тематичні спецефіри й відеоролики для різних платформ. Докладно про це читайте на їхніх сайтах.

Нагадаємо, цьогоріч на команди філій Суспільного чекає трансформація. Концепція регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» на 2020–2021 роки передбачає зміни принципів виробництва контенту й перехід на проєктний менеджмент. Восени 2020 року має запрацювати міжрегіональна платформа Суспільного.